Експерти розвіюють міфи про харчування в школах

З 1 січня 2022 року усі українські школи перейшли на нові норми харчування. Дітей мають годувати корисною, здоровою їжею з мінімальним вмістом солі та цукру. В шкільному меню збільшилася кількість фруктів, овочів, м’яса, риби. Дітям заборонено давати продавати солодкі хлібобулочні вироби, продукти з високим вмістом цукру чи солі, консервантів, барвників та ароматизаторів, газовані напої, зокрема й солодкі, м’ясні та рибні продукти промислового та кулінарного виробництва, непастеризовані соки та молочні продукти, кава і гриби. Чому такі позитивні нововведення викликали шквал невдоволення в суспільстві? Президент Асоціації дієтологів України Олег Швец та відомий шеф-кухар Євген Клопотенко розвінчували найпопулярніші міфи про реформу шкільного харчування на порталі «НУШ».

Олег Швець зазначив, що харчування в школі залежить від вимог держави до шкільного харчування. Тобто від Постанови “Про затвердження норм та Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку” і вимог, які затверджені Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти.

МОЗ меню не видавало – його створила робоча група дієтологів, кухарів, фахівців МОЗ. І воно є лише зразком. Школа може розробити своє меню, затвердити його в Держпродспоживслужбі та користуватися.

Євген Клопотенко додав, що школи можуть запроваджувати у своєму меню всі страви чи використовувати будь-яку з них і розробляти своє меню. До речі, за цими рецептами батьки можуть приготувати страви вдома.

Міф № 2. Згідно з новим меню, дітям не дають хліб

Експерти зауважують, що у нових нормах хліб є у достатній для дитини кількості. Просто норми його споживання зменшено – до 30–50 г на одне приймання їжі. До того ж білий хліб тепер рекомендують заміняти цілозерновими виробами з високим вмістом клітковини, додаючи висівки й насіння.

Міф № 3. До страв узагалі не додають солі й цукру

Відповідно до нових норм у шкільному раціоні зменшилося споживання солі та цукру. В той самий час процес відбувається поступово.

Так, аби вийти на рекомендований ВООЗ рівень – 1–1,5 г солі на приймання їжі (залежно від віку дитини), до 31 серпня 2022 року ця норма буде більшою на 75%, до кінця 2022 року – на чверть. І лише з 2023 року відбудеться повний перехід на рекомендовану ВООЗ кількість солі.

Цукор також не прибрали з раціону повністю, а обмежили до 7,5 грамів на одне приймання їжі.

Олег Швець зауважив, що надмірне споживання цукру спричиняє хвороби зубів, як-от карієс, а також надмірну вагу, ожиріння, серцево-судинні захворювання та діабет. А надмірне споживання солі спричиняє захворювання серцево-судинної системи – насамперед йдеться про підвищення кров’яного тиску.

Міф № 4. Відповідно до оновленого меню, макарони подають холодними

Експерти зазначають, що такого бути не може. Якщо в школі погана якість їжі чи не дотримуються температурних режимів, треба насамперед звертатися до адміністрації школи, а вразі відсутності реакції - до ДПСС.

Міф № 5. Дітям не дають м’яса

Відповідно до нововведень з 1 січня у всіх школах зобов’язані збільшити кількість м’яса птиці так, аби протягом п’ятиденного робочого тижня за одноразового харчування забезпечити дві порції м’яса по 70 г, 100 г або 120 г кожна, залежно від віку дітей.

До того ж м’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

Міф № 6. Дітям не пропонують молоко, масло та яйця

В оновлених технологічних картках збільшили кількість споживання молочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів. Сніданок, обід і вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій.

Не дозволяється тільки плавлений сир. Також молочні продукти заборонено продавати в шкільних буфетах, але не в їдальнях.

Міф № 7. Дітям не дають фрукти

З 1 січня школи зобов’язані збільшити кількість фруктів до 100 г на одне приймання їжі. Приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

Міф № 8. Складаючи меню, розробники не враховували співвідношення жирів, білків і вуглеводів

В нових нормах є не лише кількість жирів, білків, вуглеводів та енергетична цінність, але й кількість тих чи інших груп продуктів у раціоні.

Міф № 9. Над меню не працювали дієтологи, нутриціологи й лікарі

Над реформою шкільного харчування працювали багато спеціалістів: фахівці МОЗ, МОН, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Держпродспоживслужби, Антимонопольного комітету, Державної аудиторської служби, Асоціації дієтологів України, експерти ЮНІСЕФ, представники Національного університету харчових технологій та Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва, Національної академії медичних наук України.

Міф № 10. Страви з нового меню неможливо приготувати на старому обладнанні

Від шкільних кухарів не вимагається приготування страв за рецептами Євгена Клопотенка. Їх можна брати за основу при створенні власного меню. В той самий час всі страви легкі в приготуванні та не потребують  спеціального обладнання. Тобто всі страви можна готувати на звичайній кухні харчоблоку, де є найпростіше обладнання.

Міф № 11. Харчування в школі значно подорожчало

Експерти зауважують, що різниця з попереднім меню – у межах статистичної похибки. Усе залежить від кратності харчування та віку дітей, а не від оновленого меню.

Також варто враховувати загальне подорожчання продуктів у всій країні. Окрім того, меню різноманітне, тож для приготування можна обрати ті, що готуються з дешевших продуктів. Або ж школа може впроваджувати своє меню.

Міф № 12. Бобові, яких багато в новому меню, не корисні для дітей

Бобові є корисними джерелами найбільш важливих харчових речовин і для дітей, і для дорослих.

Різні види гороху допомагають контролювати рівень цукру в крові, сприяють травленню, покращують зір, людина довго відчуває ситість.

Міф № 13. У меню немає картоплі

В оновленому меню кількість картоплі зменшилася, натомість збільшилася кількість інших овочей, адже вони мають більшу поживну цінність. Страви з картоплі учні мають споживати 1–2 рази на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі. Або не більше трьох разів на тиждень у разі 6–7-денного перебування.

Міф № 14. У меню немає перших страв

Якщо дитина обідає в школі, то щодня їй мають подавати перші страви.

Міф № 15. У стравах дуже багато приправ, а шипшиновий чай сечогінний. Усе це – шкідливо для дітей

Євген Клопотенко зазначає, що спеції в помірній кількості не можуть бути шкідливими. А якщо ми зменшуємо споживання солі та цукру, саме вони надаватимуть повноти смаку стравам. Спеції, рекомендовані до використання в шкільному харчуванні, добре вивчені та дозволені ВООЗ як такі, що не є алергенами.

Олег Швець наголошує, що приправи корисні для всіх. У перці, прянощах, травах у чистому вигляді є корисні поживні речовини: біофлавоноїди, імуномодулятори. Натомість у них немає так багато натрію, як у солі. Тому приправи не спричиняють підвищення тиску. Тобто приправи набагато корисніші за сіль.

Тоді як шипшиновий чай не чудодійний, але немає жодних підстав стверджувати, що він шкідливий.