Формувальне оцінювання: досвід канадських педагогів

Формувальне оцінювання – це інтерактивне оцінювання успішності учнів під час навчального процесу з метою виявлення слабких та сильних сторін дитини, зосередження на тих навичках, що потребують удосконалення. За допомогою такого оцінювання педагог може оцінити не лише академічні результати, а й дослідити індивідуальні особливості дітей. Для результативності процесу варто знати та застосовувати інструменти формувального оцінювання, про які розповіла канадська педагогиня Світлана Цимбал-Святненко під час воркшопу від ГО «Смарт освіта».

Педагогиня зауважує, що метою формувального оцінювання є не лише підведення підсумків навчання дитини у балах, а й виявленні способів покращення ефективності освітнього процесу.
Визначені критерії оцінювання надають учням змогу:

• зрозуміти своє завдання;
• стати більш відповідальним за власне навчання;
• навчитися правильно ставити запитання;
• зрозуміти, як покращити якість своєї роботи;
• почуватися важливими і впевненими.

Для вчителя формувальне оцінювання сприяє покращенню результатів роботи. В процесі навчання, педагог спостерігає та аналізує, які методики спрацьовують у конкретному класі, а що взагалі не працює; які інструменти підвищують ефективність навчання учнів; які думки та теми обговорюються в класі. Крім того, формуються довірливі та поважливі стосунки між дітьми та вчителем. Як результат – комфортна атмосфера в класі.

Світлана Цимбал-Святненко радить вчителям застосувати дієві практики формувального оцінювання.

1. Укладання «класного контракту». На початку року слід обговорити з дітьми питання щодо їхнього бачення власного класу з метою спільного формування критеріїв поведінки для досягнення цілей. Зокрема, бути відповідальним за своє навчання, поважати себе, своїх друзів, учителів, виконувати завдання, допомагати однокласникам, ставити запитання, мати право робити помилки. Критерії необхідно записати на папері, запросити всіх учнів поставити свій підпис та розмістити у класі на видному місці.  В разі виявлення порушників правил, його однокласники самі звертаються до документа, і як результат, розвивається їхня самостійність, навички рефлексії тощо.

2. Перевірка результатів навчання. Вчитель пропонує дітям перевірити власні досягнення за допомогою контрольного списку питань, що розглядаються, короткої анкети, дискусії, конференції, зображення схеми, яка передасть розуміння вивченої теми, тематичної розмови тощо. В результаті такого процесу можна визначитися з труднощями, що виникли в учнів під час опрацювання теми.

3.Визначення маркерів успіху з метою закріплення навичок самооцінювання, рефлексії, самостійної роботи. Маркери слід створювати спільно з дітьми.

4. Зворотний зв’язок. Вчитель надає учневі детальну та власну пораду щодо його успішності з певної теми.

Застосовуючи такі інструменти, вчитель не лише зможе покращити результати роботи, а й сформувати довірливі стосунки з дітьми.