UA Рус

Які зміни відбулись в освіті за час Незалежності?

Які зміни відбулись в освіті за час Незалежності?

За 30 років Незалежності в сфері освіти України відбулось чимало подій та реформ.

Як саме змінювалась наша освіта дослідило видання 24 канал.

Перший український закон "Про освіту"

Після прийняття Незалежності ухвалили й перший закон "Про освіту", який став основою для реформ наступних років. У перший рік Незалежності в Україні діяли понад 20 тисяч шкіл. Хоча наразі їх близько 15 тисяч.

Перші підручники та приватні школи

Тодішній міністр освіти Петро Таланчук особисто контролював зміст усіх нових підручників. У його кабінет напряму приносили всі нові примірники, де їх редагували та друкували заново.

Тоді ж з'явилися і перші приватні школи.  Наразі в Україні працюють понад 150 приватних шкіл.

Нова система оцінювання

Підпишіться на email розсилку!

До 2000-х років оцінювання навчальних досягнень учнів проводилося за 5-бальною шкалою. Але згодом школи отримали свободу використовувати інші системи. Після цього школярі почали отримувати 12-ки на уроках. Ця інновація різко скоротила кількість учнів, яких залишали навчатись на другий рік – з 40 тисяч до 5 тисяч дітей.

Але з 1 вересня 2021 року учнів 1 – 4 класів будуть оцінювати по-новому. У МОН пропонують використовувати вербальну оцінку замість звичайної бальної оцінки досягнень учнів з предмета. Очікують, що така оцінка буде формувати навички, демонструвати ріст та вдосконалення дитини, а не просто констатувати, наскільки учень виконує план вивчення предмета.

Болонська системи освіти

Україна у 2005 році приєдналася до Болонської системи освіти. На сьогодні в Україні вже закладені основи болонської системи. Наприклад, введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників та запроваджено єдину систему оцінювання.

Також через це відбувся поділ вищої освіти на бакалаврат і магістратуру. Перший – це загальна вища освіта, яка тривала від трьох років. Друга – вища спеціалізована освіта.

Реформа ЗНО у школах

Ще у 1993 році спробували створити тестування у школах, але воно виявилося невдалим. Тож згодом до цього повернулися знову. А вже на офіційному рівні ЗНО ввели лише у 2006 році під керівництвом міністра освіти Івана Вакарчука.

Впровадження ЗНО одразу принесло гарні результати щодо підвищення якості шкільної та вищої освіти в Україні, позитивно позначилося на загальному рівні освіченості та допомогло боротися з корупцією.

А зараз ще одним нововведенням є те, що відтепер після закінчення кожного рівня освіти відбуватиметься ДПА, яка проходитиме у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання.

Реформування вищої освіти

Виші отримали право впроваджувати власні освітні та наукові програми, почали відкривати власні рахунки, брати кредити, розпоряджатися майном. А головне – навчальні заклади почали вільно розпоряджатися власними доходами.

У 2014 році скасували ступінь спеціаліста. Тож тепер в Україні п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів:

  • молодший бакалавр,

  • бакалавр,

  • магістр,

  • доктор філософії,

  • доктор наук.

Закон про інклюзивну освіту

Заклади освіти у 2019 році отримали право на освіту дітей з особливими потребами. Це дає їм можливість навчатися в усіх навчальних закладах.

А цього року уряд ухвалив постанову, яка вносить зміни в організації інклюзивного навчання. Зокрема, вчителі, які працюють в інклюзивно-ресурсних центрах, будуть працювати по 36 годин на тиждень та отримувати надбавки.

Перехід на 12-річне навчання та НУШ

З 2016 року середню освіту поділили на три рівні: початкова освіта (1 – 4 класи), базова середня освіта (5 – 9 класи) та профільна середня освіта (10 – 12 класи). Тоді ж школи перейшли на новий Державний стандарт початкової освіти під керівництвом тодішньої міністерки освіти Лілія Гриневич.

Реформа НУШ передбачає створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, у якій буде приємно навчатись, і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Мова йде про переформатування шкіл – вони будуть поділені на три групи:

  • початкова (1 – 4 класи),

  • базова середня, яка називатиметься гімназією (5 – 9 класи),

  • профільна середня школа, що матиме статус ліцею (10 – 12 класи).

Карантин та дистанційне навчання

Ще одна важлива подія за останні роки – дистанційне навчання. Так, 12 березня 2020 року всі школи України закрили на карантин. Тому вчителі почали заглиблюватися у тонкощі онлайн-освіти, випробовували освітні платформи та проводили уроки в ZOOM.

А в квітні стартував перший і наймасштабніший національний проєкт із дистанційного навчання – "Всеукраїнська школа онлайн". Понад 100 вчителів взяли участь у фільмуванні телеуроків, які транслювалися на телебаченні.

Закон для дітей з окупованих територій

Нещодавно прийняли закон, що діти з окупованих територій Криму і Донбасу можуть вступати до закладів вищої освіти без складання ЗНО.

Вони подають документи через освітні центри "Донбас – Україна" та "Крим – Україна". Так, через них абітурієнти зможуть пройти річне оцінювання та ДПА, отримати документ державного зразка про базову або повну середню освіту.

Новий правопис та закон про державну мову

Новий український правопис почав діяти 3 червня 2019 року. За словами розробників, це зробили заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення.

Додамо, що школи, де ще викладають предмети російською чи іншою мовою, з вересня 2020 року мали почати навчання дітей лише українською мовою. А мову нацменшин викладатимуть на відповідних уроках.

Окрім того, згідно з новим законом про державну мову, держслужбовці повинні скласти іспит з володіння українською мовою перед початком роботи. Після цього вони отримають сертифікат з відповідним рівнем.

Нове шкільне харчування

У 2019 році розпочали реформування системи шкільного харчування. Зокрема, вже затвердили оновлений Санітарний регламент і нові гігієнічні вимоги.

Чим заборонено годувати дітей у школах:

  • м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;

  • непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;

  • непастеризовані соки, газовані напої та кава;

  • рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;

  • продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;

  • також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Окрім того, всі школи повинні будуть:

  • скоротити кількість цукру в 2 – 2,5 раза;

  • зменшити кількість хліба на 1 прийом їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;

  • збільшити кількість м'яса в раціоні в залежності від віку учнів;

  • збільшити кількість молочних продуктів в раціоні.

Підняття зарплат вчителям

Вчителям в Україні підняли зарплати на 20% у січні цього року. Друге підвищення проведуть у грудні, воно складе 9%. Тобто за 2021 рік вчителям підвищили зарплату майже на 30%.

Зазначимо, що за словами Шкарлета, на 2022 рік також очікується підвищення зарплат – приблизно на 10%.

Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Вам також може сподобатись

Показати більше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача