Укр Рус

Яким буде "український світанок", - Андрій Вітренко

16 февраля 2023 648 Печать
Яким буде український світанок, - Андрій Вітренко

Хмарна бібліотека для вчителів, електронні підручники, е-журнали й щоденники, цифрові навички вчителів за стандартом ЄС, онлайн-іспити, вступна компанія онлайн – це не далеке «післявоєнне майбутнє» України, а реальні інструменти нової освітньої реформи Міністерства освіти і науки України. Про це Укрінформ розпитав першого заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренко.

- Пане Андрію, на початку грудня міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет на засіданні уряду презентував програму великої трансформації «Освіта 4.0: український світанок», що була підготовлена командою МОН. Яким він буде, цей «світанок», і чи реально говорити про нього сьогодні, коли наші діти вчаться під звуки сирен, у бомбосховищах і не те що без Інтернету, а часто при свічках?

- Справді, на перший погляд, ніби не на часі вести мову про це, коли освіта, як і інші сфери, в умовах війни існують в екстремальних умовах. Зруйновані дитячі садочки, школи, заклади освіти, викладачі проводять пари з гарячих точок, без доступу до світла… Але ці «умови», які створила російська агресія в Україні, стали черговим доказом незламності кожного українця. Від маленького до великого. І саме сьогодні, хоч як це парадоксально – час для відбудови фактично «з руїн» нової моделі освіти в Україні. І ця модель має бути європейського рівня.

Подпишитесь на email рассылку!

Програма «Освіта 4.0: український світанок» побудована на основних засадах та принципах Плану відновлення України, оскільки в зусиллях на відновлення української освіти на шляху до європейської інтеграції пріоритетом є саме відбудова зруйнованої інфраструктури. Над Планом відновлення працювала робоча група, до якої увійшли заступник керівника Офісу Президента Олексій Дніпров, голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, народні депутати, зокрема, Юлія Гришина та Сергій Колебошин, фахівці МОН, освітяни, науковці, міжнародні партнери та експерти.

- Але перед самим початком війни Уряд схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Чи не дублює ця реформа положення, які вже по суті закладені в Стратегії?

- Не дублює. Стратегія – важливий державний документ, що базується на положеннях щодо розбудови інклюзивного, інноваційного та взаємопов’язаного Європейського простору вищої освіти до 2030 року згідно з Римським міністерським комюніке. Вона передбачає подолання викликів, зокрема шляхом цифровізації вищої освіти, розвитку віртуальної мобільності, студентоцентрованого навчання та викладання. Але вторгнення рф на територію України, руйнація ракетами закладів освіти вимагають негайних дієвих реформ від держави, орієнтованих, у першу чергу, на відновлення зруйнованої інфраструктури. Тож програма «Освіта 4.0: український світанок» і стала частиною Плану відновлення України після перемоги. Відповідно, вона не дублює Стратегію, а конкретизує пріоритети у відбудові зруйнованої інфраструктури з урахуванням сучасних технологій безпеки та будівництва: український та європейський освітні простори будуть інтегровані, а наша система освіти відповідатиме технологічним принципам Industry 4.0. Спільно з Мінцифрою продовжиться цифровізація у сфері освіти (створення сучасної цифрової освітньої інфраструктури, розвиток цифрового контенту для освітян та запуск цифрового освітнього паспорта в смартфоні).

Тобто, ОСВІТА 4.0 – це освіта, що відповідає вимогам до людських ресурсів ІНДУСТРІЇ 4.0, де технології об'єднані задля відкриття нових можливостей. Реалізація проєктів у межах програми стосується всіх ланок освіти та має на меті одержати результати до 2032 року.

- У чому, якщо коротко, ключовий момент реформи та як виглядатимуть результати, про які ви говорите?

- Основна ціль реформи – розвиток цифрових компетентностей, цифрова модернізація, дебюрократизація освіти і науки. Якщо простіше – Laptop кожному вчителю, робочі планшети для учнів та багато інших корисних цифрових інструментів. Це надасть доступ до освітнього контенту без обмежень, що сьогодні особливо актуально. Тому МОН буде тісно співпрацювати у цих напрямках з Мінцифри.

Якщо ж коротко відповісти на ваше запитання, то основний лозунг цієї реформи: МОН не наздоганяє, а випереджає. Відповідно, вже розпочата відбудова інфраструктури за новими стандартами, закладена нова мережа закладів освіти, вже відбувається реалізація з 2018 року реформи Нової Української Школи. Закладені підготовка педагогів до EDUCATION 4.0 та підготовка нової генерації менеджерів освіти, і в результаті – повний перехід системи освіти до EDUCATION 4.0.

- Якщо реформа діятиме до 2032 року, що саме чекає освітян «на виході» цього процесу?

- Оптимізація закладів вищої освіти через їх об'єднання та укрупнення, дві тисячі лабораторій та аудиторій (проєкт фінансується Світовим банком), реконструкція 200 студентських гуртожитків, дуальне навчання у всіх ЗВО, розвиток автономії ЗВО відповідно до європейських стандартів, університетські стипендіальні програми. І... гордість за те, що всі ми пройшли цей шлях відбудови разом.

- Чи можна детальніше про лабораторії, профінансовані проєктом Світового банку. Що це за проєкт?

- В Україні наразі до 2026 року Уряд здійснює реалізацію Проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», який підтримується Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Наше міністерство відповідає за загальну координацію та моніторинг ходу впровадження проєкту. В його межах заплановане створення та впровадження програми підготовки академічних менеджерів, за якою будуть підготовлені близько 1500 деканів та заступників деканів; обладнання ЗВО сучасними навчальними та дослідницькими лабораторіями; фінансування академічних та соціальних стипендій та багато іншого. Презентація проєкту запланована найближчим часом і буде обов'язково проанонсована на сайті МОН.

- А що для вас особисто, як українського науковця, котрий пройшов шлях від асистента кафедри КНУ імені Тараса Шевченка до заступника декана, доктора економічних наук, є основним у реформі Освіта 4.0?

- Умови та можливості для вчених, які вони матимуть у результаті реалізації проєкту: зарплата (min євро) кандидата наук (PhD) – 1000+, доктора наук – 1500+; фінансування наукових досліджень: +531 млн грн («Горизонт Європа»); + 20 млн євро (ЕІС для стартапів); доступ до 27 наукових баз даних; наукова мобільність для 27 тис. вчених, інтеграція до європейського дослідницького простору (ERA).

Завдяки цьому ми збережемо та примножимо інтелектуальний потенціал нашої країни, збільшимо частку дослідників віком до 40 років з 30,7% до 34%. Це, безперечно, створить потужне наукове поле, виведе Україну на достойний світовий рівень, адже потенціал наших науковців безмежний. Без перебільшення, упродовж десяти років Україна перетвориться на справжній освітньо-науковий хаб Європейського союзу.

- Хто і як фінансуватиме програму?

- Реформа освіти в Україні ОСВІТА 4.0 фінансується за рахунок Державного бюджету України, UNITED 24, податків та інвестицій. Ключовою формулою фінансування освіти стане принцип «гроші йдуть за людиною», що дозволить громадянам бути суб’єктами освітньої політики та припинить так звані штучні «освітні експерименти» заради самих експериментів.

- І наостанок: чи виправдано вкладати кошти в освітню реформу під час війни?

- Відповім цифрами: кожен інвестований в освіту долар дає 2,5-5,0 додаткового валового доходу впродовж життя, а додатковий рік освіти збільшує заробіток протягом життя на 9-15%. Це важлива складова демократичного європейського майбутнього України. І ми всі, як незламна нація, маємо будувати його вже сьогодні.

Олена Кравченко

Фото: Руслан Канюка

Опубліковано:
Освітній портал op.ua
Автором статьи не является редакция сайта, поэтому все его источники относятся к автору самой статьи
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Інші новини

Показать больше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показать больше

Подпишитесь на email рассылку!

Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача