Укр Рус

Чи всі підвали у школах можуть стати укриттями?

Чи всі підвали у школах можуть стати укриттями?

В Україні ремонтують підвали у школах. Але чи всі вони можуть стати укриттями?

З 1 вересня навчання в Україні має розпочатися офлайн.

Учні, студенти мають піти до шкіл, університетів та коледжів, а навчальні заклади мають приготувати для них бомбосховища.

Таке рішення Міносвіти спровокувала бурхливі дискусії серед українців.

"У підвалі школи точно безпечніше, ніж у коридорі вдома", "Школи стануть ціллю номер один і масовими могилами" - думки батьки щодо безпечності навчання офлайн кардинально розходяться.

У соцмережах сперечаються про надійність підвалів, небезпеку великих шкільних вікон і ймовірність прильотів у школи.

За п'ять місяців війни російська армія повністю зруйнувала 200 шкіл в Україні. Понад 2000 пошкоджені.

Питання, які турбують всіх, чи можна під час війни відпускати дітей до школи, і чи нормальні там укриття.

Чи є в Україні безпечні області?

Школи в Україні готуються почати навчальний рік 1 вересня, але все буде залежати від безпекової ситуації, говорить міністр освіти Сергій Шкарлет.

Однак, якраз безпекову ситуацію в Україні спрогнозувати зараз складно.

Бомбардування Києва, Вінниці, Кременчука, Чорткова показують, що як би далеко не була лінія фронту, прилетіти може, куди завгодно.

"Які регіони будуть безпечними у вересні, сказати зараз неможливо. Ситуація буде змінюватися і невідомо, який план використають росіяни далі", - говорить військовий оглядач Михайло Жирохов.

За прогнозами експерта, скоріш за все будуть і далі обстрілювати Харківщину. І навіть, якщо українська армія повністю витіснить росіян за межі країни, вони можуть обстрілювати і з-за кордону.

Ймовірно, і далі, за прогнозами експерта, під обстрілами будуть Миколаївська та Херсонська області. Генштаб щоденно повідомляє про обстріли окремих громад на Сумщині, Чернігівщині, Одеської області.

"Більш-менш можна говорити про безпеку у центральній і західній Україні, але це, якщо Білорусь не піде у наступ. А така загроза залишається. Як і загроза ракетних обстрілів будь-де", - каже пан Жирохов.

Якими мають бути бомбосховища?

У Міносвіти запевняють, що працюватимуть тільки ті навчальні заклади, де є безпечні укриття. А вирішити, чи укриття безпечне, мають спеціальні комісії, до яких входять різні чиновники від місцевих адміністрацій, департаментів освіти та ДСНС.

До 1 вересня такі комісії повинні обстежити кожну школу, дитсадок, коледж та університет в Україні.

То які укриття можна вважати безпечними?

"Законодавством передбачено, що укриттями можуть слугувати споруди подвійного призначення, наприклад, пристосовані підвали і цокольні приміщення, укріплені перші поверхи у школах і дитсадках", - говорить Віктор Вітовецький, керівник департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС.

Такі укриття, за словами експерта, повинні бути не далі, ніж за 500 метрів від приміщення, де перебувають люди.

Вони мають вміщати певну кількість людей з розрахунку 0,6 метра квадратних на одну людину.

Там обов'язково повинно бути два виходи, електрика, вентиляція, каналізація, водопостачання за можливості чи запас води.

Ремонт у підвалі в одній зі шкіл на Волині / Фото: Міносвіти

У МОН розповідають, що серед вимог до укриттів також висота стелі 1,7 - 1,9 метра і захищені від уражень вікна.

За державними будівельними нормами, будівельні конструкції в укриттях повинні мати товщину близько 60 см, говорить Віктор Вітовецький. Проте, на цю норму впливає стан матеріалу, яка там цегла, арматура.

"Досвід Ізраїлю говорить, що товщина стін в укриттях може бути і 40 см. Але у цьому разі йдеться про якісні будівельні матеріали. Багато шкіл в Україні мають поважний вік. Десь цегла вже втрачає свої властивості", - зазначає експерт.

За його словами, у разі, якщо всі критерії виконано, таке приміщення можна вважати безпечним.

Проте все одно таке укриття не гарантує 100% захисту.

"У разі прямого влучання не допоможе жодне укриття. Після такого залишаються котловани глибиною у кілька метрів", - каже пан Вітовецький.

За його словами, близькість до лінії фронту не може бути критерієм. Ракети долітають всюди, тому школи обов'язково повинні мати укриття.

Під питанням, говорить представник ДСНС, деякі сільські школи, де взагалі немає жодних підвалів і захисних споруд поблизу.

Діана Коломоєць у Львові сходила у бомбосховище школи 44, куди у перший клас піде її син.

За словами Діани, побачене справило на неї досить приємне враження: у сховищі є металеві двері, два виходи, вентиляція, за літо обіцяють зробити туалет і косметичний ремонт. Раніше цього зробити не могли, бо у школі жили переселенці, яким знайшли інше житло.

"Для 1 класу важливо вчитися у школі, щоб була вчителька, діти. Онлайн - це не навчання для першачків. І мені здається, у шкільному укритті бути безпечніше, ніж вдома у коридорі, чи спускатися кожного разу у наш підвал. Сподіваємось, все буде добре" - говорить пані Коломоєць.

У 44-й школі батькам розповіли, що під час тривоги дітей протягом 5-7 хв мають завести в укриття. Там вони матимуть якісь книжки чи ігри, питну воду та печиво. Щоправда, повноцінно проводити уроки там не вийде, адже в укритті обмежений простір.

Де є укриття?

"Ми розуміємо, що далеко не всі заклади освіти мають власні укриття і не всі мають їх поруч", - сказав в ефірі телемарафону Олег Єресько, керівник директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН.

Міносвіти публікує фото, як в окремих областях і районах ремонтують шкільні підвали, а вчителів навчають надавати першу медичну допомогу.

Проте, інформації, скільки шкіл в Україні мають бомбосховища, а скільки ні, немає.

За словами Єресько, у Міносвіти підрахували, що орієнтовно 23-25% закладів освіти в Україні зможуть підготуватися до навчання в очній формі.

Тобто прийняти дітей зможе лише четверта частина навчальних закладів країни.

У ДСНС кажуть, що до середини серпня завершаться всі перевірки і будуть точні дані про безпечні укриття.

Близько 25% шкіл і садків Одеської області не мають бомбосховищ. Протягом останніх тижнів кілька районів області перебувають під постійними обстрілами.

Проте у департаментах освіти і науки, які цитує пресслужба МОН, кажуть, що "вчителі поступово повертаються в Одеську область та виявляють готовність працювати очно".

Однак такий ентузіазм поділяють не всі вчителі. Катерина (ім'я змінене) працює в одній зі шкіл Прикарпаття. У цю ж школу ходять її діти.

"У нашій школі є маленький захаращений підвал. Туди не помістяться всі учні навіть, якщо навчання буде у дві зміни. Спочатку нам говорили про дистанційку, а тепер кажуть про очне навчання. У мене розпач та злість від таких рішень. Я не готова відправляти туди своїх дітей і не готова брати відповідальність за життя десятків учнів. Такі "сховища" - це могила для нас усіх", - обурюється вчителька.

Хто вирішує, чи буде працювати школа?

Відповідальність за те, працюватиме школа, чи ні, бере на себе місцева влада.

Але остаточне рішення, чи пускати дітей у школу - за батьками.

У Міносвіти запевняють, що у них буде вибір - навчати дитину у школі чи на дистанційці.

Проте відкритим залишається питання, чи вистачить у шкіл ресурсів підтримувати одночасно обидва формати навчання.

За офіційними даними, понад 20 тисяч вчителів виїхали за кордон. Приблизно 8 млн людей, серед яких багато дітей, стали переселенцями.

У яких областях, містах проживає найбільше переселенців і, які школи приймуть більше дітей, і у Міносвіти не рахували.

Туманно у Міносвіти відповідають на питання, хто фінансує облаштування бомбосховищ у школах. Наприклад, це можуть бути гроші місцевої влади, йдеться у відповіді на запит ВВС, або "кошти, дозволені законодавством". Можливо міжнародна допомога, або, можливо, з бюджету.

Що кажуть у школі?

"Віддавати, чи ні дитину у школу - це рішення батьків. Наш заклад освіти готовий до будь-яких їхніх рішень - і до онлайн, і до офлайн навчання", - говорить Євген Сидоркін, директор гімназії 287 у Києві.

У цій школі є укриття, яке може вмістити половину учнів. Комісія нещодавно його обстежувала і визнала готовим.

"Наше укриття вже готове до прийняття учнів. Якщо прийдуть всі, то будемо робити дві зміни. Зранку - молодші класи 1-5, після 13:00 - решта. Щоб в укритті могли вмістити всіх", - каже директор.

За його даними, зараз орієнтовно 20% учнів школи - за кордоном, а 80% - вже у Києві і планують вчитися з 1 вересня. Від остаточної кількості учнів, яка прийде до школи, будуть залежати моделі навчання. Для тих, хто залишився за кордоном, буде навчання онлайн.

У 287 гімназії кажуть, що ще перед війною провели тренінги для вчителів і дітей. Вчилися йти в укриття. Перед початком навчального року тренуватимуться ще раз.

Йти чи не йти до школи?

"Ви колись намагалися справитися з великою групою дітей у паніці? В уяві більшості чомусь при звуках сирени діти встають і телепортуються в бомбосховище", - говорить Олександра Проляка корекційний педагог і матір двох школярів.

Ідею очного навчання в умовах війни вона не підтримує. Її діти навчатимуться у школі у Кракові.

Світлана веде гуртки з творчості для дітей початкових класів на Рівненщині. Нещодавно під час заняття почалася повітряна тривога.

"Ми відвели всіх у підвал. Там темно і багато пилу. Перші кілька хвилин було нормально, а далі діти почали плакати і проситися на руки. Всі. Одночасно. Ми з колегами не могли їх заспокоїти. Потім діти перекусили і почали проситися в туалет, а він - на вулиці", - викладачка каже, що повітряна тривога з першачками у підвалі була дуже нервовою справою.

Обладнані підвали з туалетами, світлом, водою та вентиляцією - теми, про які зараз часто обговорюють батьки у контексті школи.

 

 

Розбомблена школа у Харкові / Фото: NACHO DOCE Reuters

Хтось порівнює з тим, що є вдома, і навчання у школі підтримує. Хтось категорично проти того, щоб під час війни в одному місці збирати тисячу дітей.

"У випадку обстрілу я боюсь, що діти просто фізично не встигнуть добігти до укриття, яке у нашій 78-й школі розташоване через дорогу. Та і вчителям це дуже велика відповідальність за таку кількість дітей. Вони мають швидко реагувати", - говорить Альона Гармаш, мама двох школярів з Києва.

Під час війни вона підтримує дистанційне навчання, до якого, за її словами, вже і так звикли під час карантину.

"Якщо будуть тривати бойові дії, мені буде спокійніше, якщо діти будуть поруч зі мною навчатися онлайн", - говорить жінка.

"Я б з радістю повела б дитину в школу, якби поряд з нею не прилітали ракети. А так, довкола купа об'єктів, які можуть видаватися росіянам "центрами прінятія рєшеній", - коментує у фейсбук тему школи блогерка і письменниця Тетяна Комлик (Татуся Бо). Вона проти того, щоб будь-який шкільний підвал називали укриттям.

Краще у школі, ніж зі мною у ванній"

"Я дуже за, щоб ожили усі школи і садочки. Мені особисто було б спокійніше, якби дитина у садочку була у підвалі під час тривоги, ніж зі мною у ванній", - говорить киянка Ольга Жук. Вона з сином зараз перебуває на Тернопільщині і незабаром планує повернутися до Києва.

За її словами, укриття у її районі у Києві - це старі занедбані підвали, до того ж далеко від будинку. А в садочку у Києві зараз облаштовують укриття.

Вихователька має надію, що все запрацює з першого вересня, говорить пані Жук.

Зі всіх батьків у їхній групі тільки двоє написали, що готові вести дітей у садочок, розповідає жінка. Інші кажуть, що або поки не планують, або підуть за умови, якщо буде повністю безпечно і перестануть стріляти.

"Я вважаю, що якщо вже діти залишаються в Україні, то є сенс жити, рости і отримувати нормальну освіту, а не сидіти вдома і тупити в телефон із так званим "дистанційним навчанням", - говорить журналіст Отар Довженко.

У нього двоє школярів, які навчаються у муніципальній школі Львова. Цього року донька йде у перший клас і Отар Довженко не хотів би, щоб її школа почалась з дистанційки.

Бомбосховище у школі його дітей є. "Якби не було, шукав би школу з бомбосховищем. У нас удома нема нічого надійнішого. Навчання має бути очним. Дистанційне навчання - це фікція", - говорить Отар Довженко.

"Я дуже хочу, щоб діти навчалися в школі, і напевне я буду спокійно почуватися лише тоді, коли у бомбосховищі будуть облаштовані класи, якщо таке можливо", - говорить Наталя Яцій.

У школі її сина у селі Гатне під Києвом готують бомбосховище. Але жінка ще не прийняла рішення, що робити, і, якщо не пускати дитину до школи, то як бути з роботою.

"Я просто не знаю, як бути", - каже Наталя.

Опубліковано:
Освітній портал op.ua
Автором статьи не является редакция сайта, поэтому все его источники относятся к автору самой статьи
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Опрос
Как вы оцениваете работу Шкарлета С.Н.
Голосовать

Інші новини

Показать больше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показать больше

Подпишитесь на email рассылку!

Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача