Реорганізація освітньої мережі в умовах війни: пояснення освітнього омбудсмена

Попри повномасштабну війну в Україні продовжується реформа освіти, яка передбачає перехід на 12-річну освіту. Для надання якісної профільної середньої освіти в країні розбудовуватиметься мережа ліцеїв, що покликано зменшити освітню нерівність  між учнями з сільської місцевості, невеликих населених пунктів та учнями з великих міст. В межах реформи триває реорганізація освітньої мережі, яка передбачає надання можливості учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі освіти з наявним кваліфікованим педагогічним складом.

Відповідно до цього органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв. В службі освітнього омбудсмена надали роз’яснення щодо процесу реорганізації освітньої мережі.

Необхідність реорганізації освітньої мережі

Оптимізація шкільної  мережі

Реорганізація закладів освіти насамперед необхідна, щоб покращити якість освіти всіх учнів, зменшити освітню нерівність та забезпечити рівний доступ до освіти. Внаслідок пандемії та повномасштабної війни освітні втрати учнів значно поглибилися. У частині сільських малокомплектних шкіл не вистачає педагогічних кадрів. Не завжди у закладі освіти є профільний фахівець, тому вчителі вимушено викладають предмети, які не є їхньою основною спеціалізацією. Через це деякі предмети можуть або викладатися формально, або не викладатися взагалі.

Реорганізація освітньої мережі має на меті допомогти учням малокомплектних шкіл здобувати освіту в найближчому опорному закладі, де наявні кваліфіковані педагогічні кадри та є необхідне забезпечення для нормального, безпечного та комфортного здійснення освітнього процесу. 

Якість освіти також тісно пов’язана з фінансуванням та забезпеченням закладів освіти всім необхідним для здійснення безпечного та належного освітнього процесу.  Відповідно до ст. 25 Закону України “Про освіту” та ст. 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, відповідальність за утримання та матеріально-технічне забезпечення шкіл лежить на засновнику закладу освіти, на що мають спрямовуватися кошти місцевого бюджету. Хоча у малокомплектних школах видатки на одного учня можуть бути в рази більшими, ніж у школах із великою кількістю учнів, це не покращує якість освіти учнів малокомплектних шкіл. 

Водночас частина шкіл потребують капітального ремонту (утеплення, облаштування внутрішніми вбиральнями, водовідведення та насамперед будівництва укриття тощо) або ж просто ремонтних робіт, обладнання навчальних кабінетів та іншого забезпечення. А це все – значні кошти. Але якщо демографічний аналіз демонструє, що кількість здобувачів освіти учнів у певній школі в перспективі буде недостатньою або школа вже є малокомплектною, краще зосередити кошти для належного забезпечення опорного закладу, удосконалити його й перевести туди учнів та здійснювати їхній підвіз до закладу. Адже кошти субвенції виділяються залежно від кількості учнів у школі. 

Створення профільної школи

Реорганізація передбачає також створення в межах реформи профільної старшої школи та відповідно ліцеїв, де учні будуть здобувати профільну освіту. Це зменшить навантаження на учнів та дозволить вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху. А також зменшить освітню нерівність між учнями з різних місцевостей.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”, для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити, зокрема:

• функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти;
• функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом;
• забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;
• створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
• підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
• забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
• забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет із характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, зокрема у пансіоні;
• забезпечення здобувачів освіти харчуванням.

Права учасників освітнього процесу під час реорганізації

Мережа закладів загальної середньої освіти формується з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства (стаття 32 Закону України “Про місцеве самоврядування”).

Реорганізація мережі закладів освіти здійснюється відповідно до статті 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. 

Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу (стаття 32 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Вимоги щодо термінів реформування для створення профільної старшої школи

Відповідно до пунктів 5-1, 5-2 та 5-3 розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про повну загальну середню освіту”: 

до 1 вересня 2024 року Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам необхідно затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

До 1 вересня 2027 року засновникам закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, рекомендується привести установчі документи закладів освіти у відповідність із цим Законом, врахувавши строки набрання чинності окремими положеннями цього Закону, визначеними пунктом 1 цього розділу.

До 1 вересня 2027 року засновникам ліцеїв забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених пунктом 5-2 шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством.

Реорганізація на ТОТ

Частина закладів освіти на тимчасово окупованих територіях були зруйновані російськими військовими, деякі заклади під примусом працюють за російськими стандартами. Частина учнів виїхали з тимчасово окупованих територій на підконтрольні Україні території або за кордон та навчаються наразі в інших закладах. Тому для того, щоб проводити реорганізацію освітньої мережі на ТОТ, необхідно чекати деокупації цих територій.

Пропозиції щодо реорганізації освітньої мережі 

Багато закладів освіти було пошкоджено або зруйновано російськими військами. Тому громада, в якій є пошкоджені або зруйновані заклади, має ретельно зважити необхідність відновлення цих закладів. Насамперед такого аналізу потребують деокуповані території. Одним із рішень для відновлення освітньої мережі може бути зведення тимчасових або постійних  модульних споруд-закладів освіти, зокрема у громадах, де перебуває велика кількість ВПО. Ми підготували докладні матеріали про український та закордонний досвід зведення модульних: ви можете з ними ознайомитися за гіперпосиланнями. 

Водночас на територіях у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, а також на територіях, які перебувають близько до територій бойових дій та обстрілів, відновлення освітньої мережі можливе після їх звільнення або завершення воєнного стану відповідно. Громадам необхідною буде розробка плану аналізу освітньої мережі та відбудови закладів освіти.