Укр Рус

Василь Стус: незламність українського духу

Василь Стус: незламність українського духу

6 січня 1938 року, у селі Рахнівка Вінницької області народився Василь Стус. Поет, громадський діяч, борець за незалежність України й розвиток української культури. Та один з найактивніших представників руху шістдесятників. Він був і залишається совістю української нації.


Василь Стус виріс на Донбасі. Він самостійно вивчив латину й німецьку мову та почав писати вірші. Закінчивши Донецький педагогічний інститут, Василь став працював вчителем української мови.


До Києва Стус переїхав, щоб вчитися в аспірантурі. Восени 1965 року, на показі стрічки "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл та інші представники інтелігенції піднялися зі своїх місць в знак протесту проти арештів творчої молоді. За цю акцію молодого Стуса відрахували з аспірантури, а агенти КДБ почали слідкувати за ним.


Далі Василь працював на будівництві, кочегаром, інженером в проєктно-конструкторському бюро. В ці роки Стус інтенсивно творив: писав поезію й переклади, критику й прозу.

Подпишитесь на email рассылку!

В 70-х роках Стус приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини. Ставши одним з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.


У 1972 році поета засудили за антирадянську агітацію до п'яти років в'язниці та трьох років заслання. "Судові процеси 1972-73 рр. в Україні — це суди над людською думкою, над самим процесом мислення, суди над гуманізмом, над проявами синівської любові до свого народу" — писав Стус у листі "Я обвинувачую".


Звільнили Василя Стуса у 1979 році. Але вже через рік його знову затримали. І хоча він відмовився від адвоката, однак на суді його захисником був В.Медведчук. Результатом такого «захисту» стало засудження до 10 років в'язниці та п'яти років заслання.


У 1984 році Стус написав своїй сім’ї прощального листа. В серпні 1985 року його вкинули до карцеру, де Василь в знак протесту оголосив голодування. І за тиждень, у ніч з 3 на 4 вересня, поет помер. Офіційною причиною смерті оголосили серцеву недостатність. Однак висувалась версія удару по голові карцерними нарами.


Поховали поета на табірному цвинтарі в Пермської області. У листопаді 1989 року Стуса перепоховали в Києві на Байковому кладовищі. Й лише у 1990 році посмертно реабілітували.


У 90-ті роки ХХ ст. Стус був посмертно відзначений Державною премією ім. Т.Шевченка та нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Вийшла збірка його творів у 6 томах, 9 книгах. У 2005 році йому було присвоєне звання Герой України.


Радянська влада забороняла творчість Василя Стуса та замордувала у таборах за незламність духу. Загалом, дисидент провів 13 років в неволі. Табірні наглядачі знищили рукописи із більш як 300 віршами. Але ув’язнені вивчали на пам’ять його вірші. Зараз найвідомішими збірками є «Час творчості» та «Палімпсести».


Величний син українського народу став абсолютним втіленням національної гідності. Він уособив «голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності».

Автор: Щербак Світлана

Опубліковано:
Освітній портал op.ua
Автором статьи не является редакция сайта, поэтому все его источники относятся к автору самой статьи
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:


Інші новини

Показать больше

Нещодавні матеріали бібліотекки

Показать больше

Подпишитесь на email рассылку!

Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом

Новина додадана до збережених

Перейти до кабінету
x
x
Статус користувача