"Найбільше порушень мовних прав громадян - в інтернеті", - Тарас Кремінь

За результатами опрацювання звернень громадян у 2023 році виявлено 958 інтернет-представництв суб’єктів господарювання, які функціонували з порушенням вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Переважна більшість порушень (82%) стосується відсутності українськомовної версії сайту (веб-сторінки в соціальних мережах), значна частина (13,5%) - завантаження недержавною мовою за замовчуванням, ще низка (4,5%) - виконання недержавною мовою частини інформації в українськомовній версії.

 

Частка усунення порушень на вимогу Уповноваженого складає близько 65%. При цьому переважна більшість суб’єктів господарювання, які продовжують порушувати закон, не публікують свої реєстраційні відомості (найменування та місцезнаходження), що ускладнює притягнення порушників до відповідальності.

 

Звертаюся до громадян з рекомендацією: під час оформлення скарг подавайте якомога детальнішу інформацію про порушників. У випадках, коли суб’єкти господарювання не публікують на сайтах інформацію про себе, необхідні відомості можна знайти в рахунках-фактурах, накладних, фіскальних чеках, інших платіжних документах. До того ж, кожен як споживач товарів та послуг, що визначено Законом України “Про захист прав споживачів”, має право вимагати у продавця інформацію про найменування, місцезнаходження тощо”, - сказав Тарас Кремінь.

 

За його словами, зазначення у скарзі найменування юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, реєстраційних даних (ЄДРПОУ/ІН), контактної інформації тощо значно підвищить ефективність розгляду скарги та наблизить час притягнення порушників до відповідальності.

Нагадаємо, застосування державної мови в діяльності суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів, реалізують товари та послуги, а також надають інформацію про них за допомогою в інтернет-ресурсів, регулюється низкою законодавчих актів. Зокрема це Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, Закон України “Про електронну комерцію” тощо.

 

Так, відповідно до частин першої-другої статті 30 Закону мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

 

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 27 Закону про державну мову суб’єкти господарювання, які реалізують продукцію (тобто - будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), здійснюють обслуговування споживачів, через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або, загалом, з використанням мережі Інтернет, зобов’язані виконувати свої інтернет-представництва (вебсайти, сторінки в соціальних мережах Facebook, Instagram тощо), представництва в таких інтернет-сервісах, як Youtube, Telegram, Viber тощо) державною мовою.

 

Поруч з версією державною мовою можуть існувати версії іншими мовами. Версії інтернет-представництв державною мовою повинні мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Додатково до державної мови така інформація може дублюватися й іншими мовами. Мобільні застосунки таких суб’єктів господарювання повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою.

 

Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції зобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ (наприклад, шляхом розміщення на інтернет-ресурсі) такої інформації: