Реформа старшої школи: МОН роз'яснює ключові зміни та спростовує поширені страхи

Запланована трансформація старшої ланки української школи викликає жваві дискусії та, природно, породжує низку запитань і подекуди необґрунтованих побоювань серед батьків, учнів та педагогів. Щоб внести ясність, Міністерство освіти і науки України надає роз’яснення щодо основних аспектів майбутньої системи профільної середньої освіти, старт якої намічений на 2027 рік.

Коли і для кого запрацює нова система?

Ключовий момент, який варто засвоїти: реформа стосуватиметься учнів, які прийдуть до 10 класу 1 вересня 2027 року. Станом на сьогодні (квітень 2025 року), це діти, які навчаються у 5 класах. Учні старших класів продовжуватимуть навчання за чинною системою до її завершення. Отже, зміни впроваджуватимуться поступово, не зачіпаючи тих, хто вже навчається у старшій школі.

Мета реформи: індивідуалізація та якість

Основне завдання оновлення старшої школи – створити умови для того, щоб кожен учень міг обрати власний освітній шлях відповідно до своїх інтересів, здібностей та планів на майбутнє. Йдеться про можливість поглибленого вивчення обраних предметів у 10-12 класах, що допоможе краще підготуватися або до вступу в університет, або до здобуття професії.

Які заклади забезпечуватимуть профільну освіту?

Після завершення 9 класу учні зможуть обирати один із двох основних напрямів здобуття повної загальної середньої освіти:

1. Академічні ліцеї: Ці заклади будуть орієнтовані на поглиблену підготовку учнів до подальшого навчання в закладах вищої освіти. Ліцеї матимуть різні профілі (наприклад, гуманітарний, фізико-математичний, природничий, технологічний), що дозволить учням зосередитися на пріоритетних для них дисциплінах.
2. Професійні коледжі: Тут учні зможуть здобути повну загальну середню освіту одночасно з першою професією. Це шлях для тих, хто прагне швидше вийти на ринок праці або продовжити навчання на рівні фахової передвищої чи вищої освіти за обраним фахом.

Спростування поширених міфів:

• Міф 1: "Школи в селах закриють, вибору не буде". Реформа не має на меті масове закриття шкіл. Відповідальність за формування мережі ліцеїв та забезпечення доступу до них (включно з підвезенням) покладена на місцеві громади. Вони мають проаналізувати потреби своїх мешканців і створити оптимальну освітню карту, яка може включати як самостійні ліцеї, так і філії опорних закладів. Головне – забезпечити якість профільного навчання, а не просто зберегти існуючу структуру.
• Міф 2: "Дітей змусять обирати професію надто рано". Вибір профілю навчання (академічного чи професійного) відбуватиметься після 9 класу. До цього моменту всі учні здобувають базову освіту за єдиним стандартом, що дає час визначитися з власними уподобаннями та здібностями. Ніякої "ранньої" чи "примусової" спеціалізації не передбачено.
• Міф 3: "Після професійного коледжу не можна буде вступити до університету". Це не так. Випускники професійних коледжів, здобувши повну загальну середню освіту та професію, матимуть можливість вступати до закладів вищої освіти нарівні з випускниками академічних ліцеїв, хоча їхня підготовка буде більш спрямована на ринок праці або фахову передвищу освіту.

Підсумок

Трансформація старшої профільної школи – це планомірний крок до створення більш гнучкої, індивідуалізованої та якісної системи освіти, яка відповідатиме потребам сучасних учнів та викликам часу. МОН наголошує на важливості орієнтуватися на офіційні джерела інформації та закликає до конструктивного діалогу для успішної реалізації запланованих змін.