Цілі уроку:
• освітня: визначити місце біології та екології в системі природничих наук; з'ясувати значення біологічних знань для розвитку людства;
• розвивальна: розвивати вміння застосовувати різні джерела та засоби для отримання інформації (вербальної, числової, символьної) з критичним оцінюванням якості й достовірності;
• виховна: виховувати зацікавленість до навчання впродовж життя шляхом отримання нових знань у сфері біології та екології.
Обладнання і матеріали: зображення біологічних об'єктів (бактерій, рослин, грибів, тварин), живих і неживих систем.
Базові поняття і терміни: біологія, екологія, самооновлення, самовідтворення, саморегуляція.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Ключові компетентності: спілкування державною мовою, розуміння місця біології та екології в системі природничих наук, їхньої ролі у створенні загальної картини світу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Питання для бесіди
1. Що вивчає біологія?
2. Які біологічні науки вам відомі? Наведіть приклади і зазначте об’єкти їх дослідження.
3. За якими ознаками ви могли б відрізнити живий організм від неживого об’єкта? Наведіть приклади.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Біологія як комплексна наука про біосистеми
Сучасна біологія є комплексною наукою . Біологічні науки можна класифікувати за напрямками досліджень
1) Науки, що вивчають систематичні групи живих організмів: систематика (наука про класифікацію різних груп організмів); вірусологія (наука про віруси); мікробіологія (наука про мікроорганізми); мікологія (наука про гриби); ботаніка (наука про рослини); зоологія (наука про тварини); антропологія (наука про людину).
2) Науки, що вивчають різні рівні організації живого: молекулярна біологія, біохімія (вивчають життя на молекулярному рівні); цитологія (на клітинному); гістологія (на тканинному); морфологія, анатомія (на органному); мікробіологія, ботаніка, зоологія (на організмовому); екологія, біогеографія (на біогеоценозному та біосферному).
3) За процесами життєдіяльності: біохімія (вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні процеси, що в них відбуваються); біофізика (вивчає фізичні процеси в живих організмах); фізіологія (вивчає закономірності функціонування живих організмів й окремих їх структур); ембріологія (вивчає розвиток зародків); біологія розвитку (вивчає процеси онтогенезу — індивідуального розвитку організмів).
Є й інші напрямки досліджень: вимерлі організми досліджує палеонтологія, еволюційна біологія вивчає походження видів, етологія — поведінку тварин, космічна біологія — можливість існування живих організмів у космосі та на інших планетах крім землі.
2. Екологія як комплексна наука про екосистеми
Сучасна загальна екологія має понад 50 напрямків (розділів і підрозділів), що об’єднані у два основні напрями: теоретична (класична) екологія та прикладна.
За рівнем і предметом досліджень існує поділ також на аутекологію, демекологію та синекологію . Крім того, існують спеціалізовані напрямки: палеоекологія, основи біоіндикації, екологічна токсикологія, радіаційна екологія та інші.
Прикладна екологія вивчає механізми руйнування біосфери, способи запобігання цьому та способи раціонального користування природними ресурсами її основними підрозділами є геоекологія, техноекологія, соціоекологія.
Також екологія може відрізнятися за об’єктами дослідження: екологія рослин, екологія тварин, екологія мікроорганізмів, екологія водних організмів тощо.
Залежно від середовища існування організмів: екологія суходолу, екологія океану, екологія прісних водойм, екологія високогір’я тощо.
На перетині екології з іншими науками існують напрямки:
• інженерна екологія (прикладна наука про взаємний вплив промисловості й навколишнього середовища);
• математична екологія (застосовує математичні моделі екологічних процесів);
• сільськогосподарська екологія (досліджує взаємний вплив сільськогосподарських рослин, тварин і навколишнього середовища);
• медична екологія (досліджує вплив навколишнього середовища на здоров’я людини) і т. д.
Сучасна екологія є комплексною наукою, що ввібрала в себе знання з географії, геології, хімії, фізики, соціології, фізіології людини та інших наук.
3. Фундаментальні властивості живого
Загальними, характерними для всього живого властивостями є: 1) єдність хімічного складу, 2) обмін речовин та енергії, 3) самооновлення, 4) дихання (аеробне та анаеробне), 5) живлення (автотрофне та гетеротрофне), 6) виділення, 7) самовідтворення (або розмноження), 8) саморегуляція, 9) гомеостаз, 10) спадковість, 11) мінливість (спадкова та неспадкова), 12) ріст і розвиток, 13) рух, 14) подразливість, 15) адаптація.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Що досліджують біологія та екологія?
2. Чому екологію та біологію називають комплексними науками?
3. Які існують міждисциплінарні зв’язки біології та екології з іншими науками?
4. Які основні ознаки живого? Доведіть, що не можна використовувати один критерій для визначення проявів життя
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом