Укр Рус

Розширення комунікативних навичок викладачів іноземної мови в рамках системи неперервної професійної освіти

(0)
 
 
Опубліковано 26.11.2020
Опубліковано:
Освітній портал op.ua
Автором статьи не является редакция сайта, поэтому все его источники относятся к автору самой статьи

Опис матерiалу

Оскільки поняття м’яких навичок, емпатійного та ненасильницького спілкування лише нещодавно з’явились на пострадянському просторі і не одразу стали викладатись в курсах формальної чи неформальної освіти, викладачі іноземних мов найчастіше діють в межах набутих раніше комунікативних стилів, які походять з їх учнівського досвіду, та ігнорують решту.

Для української системи освіти найпоширенішими є авторитарний стиль спілкування, успадкований ще з радянської школи, який не витримує нових реалій та призводить до студентського спротиву, ігнорування, до конфліктів в навчальному середовищі аж до втрати учнів освітніми інституціями.

Демократичний стиль, до якого часто звертаються молоді викладачі, дозволяє встановити ніби то гарні стосунки у процесі навчання, але спирання на внутрішню мотивацію студентів, що не завжди наявна, брак авторитету викладача та інструментів впливу на студентів призводять до неефективності в навчанні.

Найменш поширеним у навчальному середовищі залишається авторитетний стиль, що поєднує авторитет викладача, м’яку ієрархію, взаємну повагу в аудиторії та за її межами, слідування інтересам студентів в рамках запрограмованої освітньої траєкторії. Авторитетний стиль спілкування та навчання спирається на низку комунікативних інструментів, серед яких варто відзначити ненасильницьке спілкування, Я-послання, позитивне обрамлення, точну похвалу, широке застосування закритих та відкритих питань замість непотрібних пояснень та розпоряджень.

Ненасильницьке спілкування, що включає безоціночний опис ситуації, висловлення емоційної реакції суб’єкта висловлювання, його потреб у зв’язку з ситуацією та прямої вимоги або прохання, має низку важливих в освітньому середовищі функцій. Безоціночний опис ситуації та я-висловлювання є ефективною альтернативою звинуваченням та оціночним судженням, що псують стосунки в колективі та часто не призводять до бажаного результату; окрім того, вони дозволяють надати якісний зворотній зв’язок щодо дій чи поведінки студентів. Висловлення потреби викладача, що виникає у зв’язку з ситуацією, не лише дозволяє уникнути звинувачень чи припущень щодо мотивації студентів. Цей етап прокладає місток між описом ситуації та емоційної реакції на неї, та висловленням прохання чи вимоги. Воно також відкриває можливості
для пошуку альтернативних варіантів задовольняння зазначеної потреби. Нарешті, пряме і недвозначне висловлення прохання або вимоги, на противагу розпливчастим формулюванням, виключає можливість її невірного розуміння студентами, а отже, знижує можливості хибного виконання завдання.

Сутність позитивного обрамлення полягає в послідовній позитивній корекції діяльності студентів, що спирається на точну похвалу: підкреслення успішних сторін діяльності студентів, динаміки їх руху в очікуваному напрямку, і лише після цього – на конструктивну критику.

При цьому передбачається чітка вербалізація очікувань викладача і експліцитне означення того, що саме вдалося студентам, на заміну надто загальним формулюванням чи оціночним судженням. При цьому створення позитивної обстановки йде поруч з ясною картиною очікуваної поведінки та діяльності студентів. Позитивне обрамлення передбачає стеження за тим, аби емоційна сила визнання була адекватною вкладу та намаганням студента, що виключає надмірне чи недостатнє стимулювання його діяльності. Відмова від найгірших припущень щодо студентських інтенцій також є фактором, що сприяє побудові міцних стосунків.

Разом із тим, освоєння окреслених інструментів потребує часу і зусиль, спрямованих на надбання та закріплення нових комунікативних навичок, і лише через це стає можливою відмова від неефективних комунікативних стилів. Таким чином постає потреба в регулярному комунікативному тренінгу для викладачів іноземної філології, яке розвивалося б в напряму надбання та закріплення ефективних комунікативних навичок.

Необхідними умовами для активного запровадження цих навичок є психологічна готовність викладача, володіння ним відповідними навичками та україно- та іншомовною лексикою, що стосується емоційно-вольової сфери, на високому рівні.

Список використаних джерел 

1. Бельмаз Я. М., Cергєєва І. С. Інструменти ефективної комунікації для викладачів іноземних мов педагогічного зво. Педагогіка та психологія, [S.l.], n. 62, p. 3–14, nov. 2020. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/ index.php/pedagogy/article/view/3244. Дата доступу: 20 nov. 2020. Doi: https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.01.
2. Лемов Д. Мастерство учителя. Проверенные методики выдающихся учителей / пер. с англ. О. Медведь. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2014. 416 с.
3. Оклі, Б. Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну / пер. з англ. А. Замоцький. Київ: Наш формат, 2019. 272 с.
4. Myers W., Rosenberg M. Pratique de la communication non violente. P.: Jouvence, 2007. 95 p.

Место в рейтинге новостей: 191 місце
Рейтинг: 0 из 5 на основе 0 оцінок
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Розміщуючи свою розробку в Педкласі, ви отримуєте:

  • визнання ваших знань, умінь і навичок;
  • зворотній зв'язок від спільноти освітян;
  • можливість використання матеріалів інших авторів;  
  • сертифікат про публікацію матеріалу;
Розмістити
Опрос
Как вы оцениваете работу Шкарлета С.Н.
Голосовать

Вам також може сподобатись

Показать больше

Подпишитесь на email рассылку!

Получайте актуальную информацию об образовании в Украине и за рубежом

x
x
Статус користувача