Про співбесіди на роботу - Олександра Журавльова

Викладачка Олександра Журавльова працює в Канаді і ділиться інформацією про місцеві школи та процес навчання. ​​​​​​​

Співбесіди на роботу. Нарешті!

Тернопільський педагогічний, 20 років стажу в Україні, оцінка МОН Альберти моїх сертифікатів і дипломів, тест на знання мови, вимога довчитися, університет Атабаска, університет Калгарі. У травні я нарешті отримую свій вчительський сертифікат, а в червні подаю заявки на роботу вчителем на заміні в 3 управління освіти Калгарі. Чекаю...

Поки чекаю, працюю собі тихо-мирно-дружно на ГПД. Закрадається думка - мені тут добре, працюю з дітьми, а може не тре вже того вчительства? Але ж стільки часу, сили і грошей вкладено. І я хочу бути сама собі господиня, та й зарплата зовсім інша.

Аж в середині листопада отримую перше запрошення на співбесіду. В червні подала заявку, чекала майже 6 місяців. І... я їм відмовляю! Тобто, я навіть не роблю спроби.

Як? Чому? Управління Rocky View - це всі приміські школи в пн-зх напрямку, це 20-40 км за Калгарі. Коли я подавала заявку, я ще не водила машину і мені здавалось: "Ну і що тут такого? Сіла і поїхала!" Коли ж я нарешті сіла і поїхала, то виїздити за місто по швидкісних трасах мені досі страшно. І щоранку добиратись 30-40 хв до шкіл в страсі і паніці - не особливе задоволення. А гроші, яких я зароблю трохи більше, ніж на ГПД, не вартуватимуть мого часу, нервів і здоров'я. Тому й навіть не спробувала. Вдома мовчу, як партизан, і нікому не кажу.

Рівно за тиждень отримую ще одне запрошення, цього разу від Управління Освіти Калгарі. От його я й чекала найбільше. Вибираю 30 хв, так щоб співпало з моєю перервою на роботі, старанно готуюсь по тих запитаннях, якими поділилися 'бувалі', перечитую свої університетські роботи: мій шлях вчителя, моя філософія. Налаштовую комп'ютер, Zoom, вмикають запис - погнали!

Це було навіть не 'погнали', а 'полетіли', майже як бліц-тур у Що?Де?Коли? За 30 хв я отримую 20, а може й 30 запитань, на які повинна відповідати швидко і влучно. Якщо пані Кароліну влаштовує відповідь, вона мене зупиняє і дає наступне запитання.

Хто такий 'ефективний' вчитель?

Назвіть 3 причини, чому хочу вчителювати.

Які 5 речей вам треба знати щоб провести урок?

Як ваші учні вас опишуть?

Які ваші слабкі сторони?

Чи вмієте користуватись технологіями, наведіть декілька прикладів?

Як залучаєте батьків до школи?

Над чим вам ще потрібно попрацювати?

Що нового вивчили за останній місяць?

Ваша відповідь, якщо учень спитає, нащо йому це вчити?

Як диференціюватимете навчання?

Чого ми не спитали, а ви б хотіли сказати про себе?

Всіх запитань і не згадаю, темп шалений, дихнути нема коли.

І тут пані Кароліна дякує і каже: "Зазвичай ми приймаємо рішення декілька днів, переглядаємо цей запис і лише тоді відписуємо про результати співбесіди. А вам кажу Вітаю! Ми вас беремо!"

Не пройшло і пів року, а точніше ще 2 дні і я отримую третє запрошення на співбесіду від Католицького Управління Освіти. (Історично склалось, що в деяких провінціях є поділ на ЗО школи і католицькі.) Знову 30 хв, питання схожі, проте їх менше, бо за мною вручну записують відповіді. Через тиждень я отримую відповідь - ми вас беремо!

Я маю право бути замінником в 5 управліннях. Та чи зможу і чи встигатиму бігати між двома: 250 загальноосвітніх і 115 католицьких шкіл? І Католицькому Управнінню Освіти я відмовляю.

Наша пані професор з університету казала: "Найголовніше - попасти на співбесіду, і треба дуже постаратись, щоб її завалити!"

Пишаюсь собою! Я - вчитель на заміні. Я в системі. Серед сотень кандидатів мої навички, вміння і здобутки помітили, оцінили і запросили на інтерв'ю. І я успішно склала ще один іспит!

Заміни по-українськи і по-канадськи - це дуже різні речі. Писатиму. Далі буде...

Олександра Журавльова