Укр Рус

Сучасні підходи до організації фізичного виховання школярів

27 липня 2021 1153 Друк
(0)
Предмет Педагогіка
Опубліковано 07.03.2019
Цитування

Дикий О. Ю. Сучасні підходи до організації фізичного виховання школярів / О. Ю. Дикий // Педагогічний пошук. - 2019. - № 1. - С. 24–28.

Автори Дикий О. Ю.
Опубліковано:
Освітній портал
Редакція сайту не є автором статті, тому всі його джерела належать автору самої статті

Зміст матеріалу

Анотація

На теперішньому етапі розвитку суспільства в умовах загострення проблем здоров’я населення та демографічної кризи набуває актуальності проблема формування здорового способу життя молоді, особливо в системі освіти. У зв’язку з цим перед фізичною культурою як основою забезпечення зміцнення здоров’я дітей постають нові завдання, які потребують інноваційних сучасних підходів до організації фізичної культури учнів. Завдання роботи – проаналізувати існуючі підходи до організації фізичного виховання школярів.

Ключові слова: фізичне виховання, рухова активність, фізичне вдосконалення, фізкультурно-оздоровча активність, фізична підготовленість, школярі.

Постановка проблеми. За даними Міністерства охорони здоров’я України, майже 90 % дітей та учнів мають проблеми зі здоров’ям. Серед школярів спостерігаються: функціональні відхилення в діяльності різних систем організму (50 %), функціональні відхилення серцево-судинної системи (26,6 %), нервово-психічні розлади (33 %), захворювання органів травлення (17 %), захворювання ендокринної системи (10,2 %). Кількість випускників шкіл, які є практично здоровими, становить від 10 до 15 % [9]. Основними причинами такої ситуації, на думку ряду дослідників [1; 3; 17], є дефіцит рухової активності протягом усього терміну навчання в освітніх закладах, зумовлений недосконалістю чинних державних програм з фізичної культури та недостатнім рівнем культури здорового способу життя всіх суб’єктів освіти.

Проблеми вдосконалення системи фізичного виховання учнівської молоді набувають особливої актуальності в нових соціально-економічних умовах. На їх розв’язанні наголошує національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація», закони України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт». Необхідність фундаменталізації, прогностичності, відкритості фізкультурної освіти окреслено в документах Міжнародного комітету

освіти ЮНЕСКО, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Ради Європи. Одним з найважливіших напрямків реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту є фізичне виховання у закладі загальної середньої освіти. Саме у шкільний період відбувається формування в учнів усвідомленого ставлення до фізичної культури через заняття фізичними вправами в урочний та позаурочний час, валеологічну освіту, медико-санітарне просвітництво, участь у різних фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах тощо [15; 16].

Аналіз процесів фізичного становлення й розвитку особистості школярів спонукає до перегляду й перебудови організаційно-методичних основ і змісту фізичного виховання, пошуку та впровадження нових його ефективних форм у закладах загальної середньої освіти. Адже великий обсяг денного і тижневого навантаження учнів призводить до систематичного накопичення втоми, що негативно відбивається на загальному стані здоров’я школярів. Тому питання про відновлення їх розумової і фізичної працездатності, підтримки здоров’я та вдосконалення фізичного розвитку стає надзвичайно актуальним [2].

Система фізичного виховання, яка склалася в школі (недостатня кількість обов’язкових уроків на тиждень, низька моторна щільність та інтенсивність навантажень на них, недостатнє використання тренажерів, мала кількість занять на відкритому повітрі тощо), не задовольняють потреб учнів у руховій активності організму, який розвивається. Актуальною також є проблема низької зацікавленості школярів у фізичному самовихованні та самовдосконаленні. Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є пошук раціональних підходів у фізичному вихованні та оздоровленні учнів з урахуванням їх мотивації до занять фізичною культурою. Для підвищення ефективності освітнього процесу необхідно шукати нові шляхи вдосконалення системи фізичного виховання.

Мета дослідження – проаналізувати існуючі підходи до організації фізичного виховання учнів в Україні.

Методи дослідження:  аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження.

Підпишіться на email розсилку!

Місце в рейтингу новин: 163 місце
Рейтинг: 0 из 5 на основе 0 оцінок
0.0
Актуальність і новизна:
Подача і оформлення матеріалу:

Розміщуючи свою розробку в Педкласі, ви отримуєте:

  • визнання ваших знань, умінь і навичок;
  • зворотній зв'язок від спільноти освітян;
  • можливість використання матеріалів інших авторів;  
  • сертифікат про публікацію матеріалу;
Розмістити
Опитування
Як ви оцінюєте роботу Шкарлета С.М.
Голосувати

Вам також може сподобатись

Показати більше

Підпишіться на email розсилку!

Отримуйте тільки свіжу і цікаву інформацію про новини освіти в Україні та за кордоном

x
x
Статус користувача