Принципи психології для успішного навчального процесу

Під час навчального процесу у освітніх закладах США застосовуються основи психології. Американська коаліція з питань шкільної та освітньої психології визначила головні психологічні принципи, якими повинен керуватись вчитель для організації ефективного та успішного навчання.

1.Думка учнів про власні інтелектуальні здібності впливає на їхнє навчання.

Вчитель повинен допомагати учням зрозуміти, що їхні знання, вміння та інтелект можна постійно вдосконалювати та покращувати через власні зусилля та набутий досвід. Слід хвалити учнів не за швидке виконання простих завдань, а за рівень застосування зусиль та стратегії щодо розв’язання складних питань.

2. На подальше навчання учня впливає рівень знань, якими він володіє на початковому етапі.

Зустрічаються випадки, коли в процесі навчання виявляється, що учень вже володіє певними знаннями стосовно теми, що вивчається, однак вони є недостовірними. В цьому випадку вчитель повинен довести до учнів достовірну інформацію, та стимулювати їх до аналізу даних та чому деякі не правильні.

3. Вік дитини не обмежує рівень його знань та подальший розвиток.

Під час навчального процесу вчителю слід заохочувати дітей до логічного мислення щодо заданої теми.

4. На ефективність навчання впливає вміння не просто запам’ятовувати, а розуміти інформацію.

Під час викладення нової теми вчителю для кращого розуміння інформації дітям слід наводити реальні приклади, де отриманні знання можна застосувати в реальному житті.

5. Практична реалізація набутих знань.

Для кращого запам’ятовування матеріалу періодично слід застосовувати практичні вправи, тести, завдання на повторення.

6. Постійний та зрозумілий зворотній зв’язок.

Вчитель має своєчасно інформувати учнів щодо їхнього рівня успішності, здобутих вмінь та знань. Відгуки повинні бути чіткими та спрямованими з рекомендаціями, що буде мотивувати до подальшого навчання.

7. Допомога у здобутті навичок саморегуляції.

В навчальному процесі для підвищення його ефективності важливо застосовувати практики задля підвищення інтенсивності уваги учнів, оволодіння ними навичок до планування та організації.

8. Заохочення школярів до творчої діяльності.

Вчитель має надавати учням можливості для розв’язання завдання із застосуванням їхнього творчого потенціалу, що стане хорошим мотиватором у подальшому навчанні та сприятиме оволодінню вмінням до пошуку нестандартних шляхів вирішення питання.

9. Здобуття знань повинно мати внутрішню мотивацію.

Вчителі мають підтримувати більше внутрішню мотивацію, що полягає у оволодінні знаннями для подальшого їх застосування, а не зовнішню, яка виражається у сухому оцінюванні результатів.

10. Майстерність у навчанні повинна  переважати над ефективністю.

Існує два типи мети до здобуття нових знань: майстерність та ефективність. В першому випадку процес орієнтований на підвищення власного рівня компетентності, а у другому лише на показ обмежених здібностей. Учнів слід заохочувати до здобуття знань задля досягнення майстерності, а не успіху.

11. Очікування щодо успішності учнів впливає на мотивацію їх до навчання.

Вчитель повинен мати високі очікування щодо досягнення високого рівня успішності до всіх учнів, не залежно від статі чи соціального класу.

12. Короткострокові цілі сприяють підвищенню мотивації до навчання.

Вчитель має навчити дітей ставити перед собою конкретні короткострокові цілі, що краще буде мотивувати до здобуття знань, ніж складна довгострокова мета.

13. Розуміння соціального середовища учнів краще впливає на освітній процес.

Чим більше педагогу відомо про культурний досвід учнів, тим ефективнішою стане навчальна взаємодія.

14. В класі має панувати позитивний соціальний мікроклімат.

Вчитель має встановити певні правила та заборони у класі. Важливо проводити з учнями роз’яснювальну роботу щодо виключення випадків та протидії булінгу.

15. Активне сприяння емоційному розвитку кожного учня.

На навчання та розвиток учнів впливає психологічний стан дітей, тому вчитель має сприяти емоційному благополуччю, створюючи відповідне підґрунтя у класі. Всі діти рівні між собою, і кожен з них має можливість досягти успіху у навчання. Для цього дитина повинна мати підтримку та розуміння зі сторони однолітків та дорослих.

16. Навчання дітей правил поведінки.

Неправильною є думка, що для покращення навчального середовища слід усунути тих, хто не дотримується встановлених правил. Таких дітей необхідно навчати правилам поведінки з введенням заохочень в разі її дотримання в належному вигляді.

17. Розвиток підтримувальних стосунків з учнями.

Всі учні класу мають знати та розуміти правила поведінки і очікування щодо рівня навчальних досягнень, що дозволить дітям бути більш зосередженими на навчанні з метою досягнення кращого результату.

18. Відмінності у застосуванні формального та підсумкового оцінювання.

Протягом навчального процесу вчитель повинен застосовувати формальне оцінювання, встановлюючи цілі кожного уроку, збираючи інформацію щодо рівня успішності кожного учня з метою внесення змін до організації навчання. Підсумкове оцінювання покладено на визначення рівня оволодіння учнями знаннями з певної теми.